Вже вечір засвічує зорі і гори стоять в тишині.
Пливу по життєвому морю, і сумно на серці мені.
Що час пролітає так скоро. Роки за роками летять.
Недавно ходили ми в школу. А вже на висках тридцять п'ять.
Кружляє зима в заметілі. Сніжинки, як мрії летять,
Тривоги, розлуки похмілля. А вже на висках п'ятдесят.
Вже діти дорослі є внуки. Постаршало місто, село,
Не можемо тільки збагнути, коли це так швидко пройшло.
Лиш радість на серце лягає, що віра в Ісуса в нас є.
І світло в душі моїй сяє. Ісус це майбутнє моє.
***
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вознесение Господне - Галина Подьяпольская Всех от души поздравляю с ПРАЗДНИКОМ!
*************************************
Комментарий последней строки
(см.1-е послание коринфянам 15гл.51-54ст).
Проза : Нарисованный на холсте гл.1.3. - Владими́р Божий Не всем великим была присуща скромная самооценка Сократа, который не всё понимал у Гераклита, но говорил, что понятое прекрасно, а непонятое, видимо, ещё лучше. Труженики пера предвзяты в оценке творчества коллег. Лев Толстой не признавал за Шекспиром значительного таланта. Мировую славу английского драматурга считал психической эпидемией, недоразумением
