Коли сіль ізвітріє,
вона стане просто піском -
жменею праху.
Може, порохом на дорозі.
Може, землею на полі обіч дороги.
Дорогою ідуть люди,
женуть худобу,
їдуть велосипеди,
мчать автомобілі -
туди-сюди, день-у-день.
Поле родюче,
поле зоране,
поле засіяне,
поле дзвенить колоссям,
поле сивіє стернею...
...тільки сіллю їй більше не бути.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А мені хотілося туди... - Лілія Мандзюк Вірш написаний після розмови з хворою людиною, і поданий як її роздуми. У ньому передано думки, бажання, цінності тієї людини. Людини, яка розуміла, що завтра може не настати. А що далі?
